Традиція проведення яскравих свят та отримання подарунків до Дня Св. Миколая має стародавнє коріння

Перші спогади знаходимо у 10 столітті в Німеччині. Саме там 6 грудня у Кельському соборі до свята роздавали пряники учням

Традиція проведення яскравих свят та отримання подарунків до Дня Св. Миколая має стародавнє коріння. Перші спогади знаходимо у 10 столітті в Німеччині. Саме там 6 грудня у Кельському соборі до свята роздавали пряники учням.

Пряник, у своєму початковому середньовічному варіанті, був солодким десертом та «замінником хліба». Це пояснювалося тим, що основним продуктом харчування було зерно, з якого пекли хліб та варили каші.

Чим менше було грошей, тим більше хліба в раціоні сім’ї. Хліб при цьому теж був різним: білий та ячмінний хліб - для знаті, вівсяний - для ремісників, житній – для селян. Споживання продукту складало до кілограма в день на людину. Пряник добре зберігався, тому що був сухим продуктом, і служив солодким доповненням до трапези, маючи незвичайний смак та текстуру.

Перші імбирні пряники – крихкі, виготовлялися в основному з імбиру та цукру. Вони вважалися в сім’ї «медичною цукеркою» на рівні з медом. З періоду середньовіччя до нас дійшли різноманітні рецепти пряників. Ці смаколики були настільки популярними, що існувала ціла гільдія пекарів – пряничників.

Різні міста Західної Європи змагалися за право першості в майстерності випічки пряників. Пряники прикрашалися глазур’ю та орнаментом. У кожного пекаря-пряничника були свої особисті спеціальні дошки, що виготовлялися майстрами-різьбарями та служили для нанесення на випічку особливого малюнку-печатки майстра. Іноді дошки виготовляли самі пекарі, тоді таке мистецтво передавалося від батька до сина. У Німецьких пряникових гільдіях учень повинен був вирізувати свою першу дошку, і тільки тоді він ставав майстром.

Популярність пряників, робили цей десерт жаданим подарунком, який чекала малеча з нетерпінням та радістю.

Пізніше традиція дарувати пряники на День св. Миколая перекочувала з Польщі в Україну.

В Україні історія подарунків до Дня Св. Миколая починається з 15-16 століття. В цей час українські чумаки вирушали за сіллю в Крим та до Азовського моря. Вони уходили з домівок ранньою весною, а поверталися до перших заморозків - на початок грудня якраз до Дня святого Миколая. Подорож до Кримського ханства була надзвичайна небезпечна: напади кочівників, небезпечні хвороби. Багато чумаків гинули під час подорожі. Тому тим дітям, чиї батьки не повернулися додому, їх друзі, що вижили, привозили подарунки. Вручаючи подарунки хлоп'ятам, що осиротіли, вони розповідали, що в далеких краях подарунки їм передав Святий Миколай. За компанію презенти отримували й інші діти.

Часи змінювалися, свято переросло з сімейного у міський захід. Так з 19 столітті на День Св. Миколая було прийнято влаштовувати гуляння з піснями та застіллями. В радянські часи традиція майже зникла і повернулася у 90-х роках 20 століття. А з надбанням Україною незалежності, в 1991 році це святкові заходи пройшли вже в 20 містах України.

Сьогодні багато кондитерських пропонують різноманітні імбирні пряники з декором та без. Пропонує відвідати старовинні солодощі і Авторська цукерня, що на Володимирському ринку.

Зимові свята тривають, і хочеться вірити, що Св. Миколай прийде у кожну сім’ю та подарує незгасне світло радості, здійснить мрії та наповнить серця душевною теплотою.

Последние Статьи
 Політика та Cертифікат на систему керування безпечністю харчових продуктів (НАССР)
Адміністрація Комунального підприємства "Володимирський ринок", користуючись нагодою, із задоволення ...»
17.07.2023    Просмотров: 60
ІНФОРМУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
                            &n ...»
05.07.2023    Просмотров: 53
Звіт про управління комунального підприємства "Володимирський ринок" за 2022 рік
Звіт про управління комунального підприємства "Володимирський ринок" за 2022 рік ...»
13.06.2023    Просмотров: 76